Информация

вторник, 4 февраля 2014 г.

Етика відношення соціального педагога до своєї праці

У “Декларації про етичні принципи у соціальній роботі”, яка була прийнята загальною нарадою Міжнародною Федерацією соціальних працівників (липень 1994 р. м. Коломбо, Шри-Ланка) затверджені принципи соціальної роботи та соціальної педагогіки. До них відносяться:
  • Кожна людина унікальна, що потребує уваги до неї з позицій моральності.
  • Кожна людина має право на свободу у задоволенні своїх потреб, не ущемляючи права інших, і зобов’язана вносити свій вклад для покращення добробуту суспільства.
  • Кожне суспільство, незалежно від форми правління, повинно прагнути до забезпечення максимуму благ для всіх своїх членів.
  • Соціальні працівники, соціальні педагоги – прихильники принципів соціальної справедливості.
  • Соціальні працівники, соціальні педагоги зобов’язані використовувати об’єктивну систему знань, умінь та навичок для надання допомоги окремим людям, групам, спільнотам та суспільствам у їх розвитку, вирішенні особистісно-громадських конфліктів та усуненні їх наслідків.
  • Соціально-педагогічна робота заснована на відмові від дискримінації. Тому вона здійснюється незалежно від статі, віку, національності, віросповідання, мови, політичних переконань, сексуальної орієнтації.
  • Соціальні працівники, соціальні педагоги поважають права кожної людини та права соціальних груп, їх незалежність та гідність, керуючись при цьому положеннями “Хартії ООН про права людини”.
  • Соціально-педагогічна робота заснована на принципах захисту недоторканості клієнтів, включаючи вимоги дотримуватися права на свободу вибору та професійну таємницю, право клієнта на компетентне роз’яснення його прав і суттєвості його особистої справи.
  • Соціальні працівники, соціальні педагоги зберігають професійну таємницю, незважаючи на те, що вона протирічить існуючому законодавству.
  • Соціально-педагогічна робота заснована на принципі участі клієнта та співробітництві з ним, прагнучи вирішити будь-яку задачу, з якою вони зіткнулися, найкращим засобом, з цілю задовільнення інтересів клієнтів.
  • Соціально-педагогічна робота заснована на принципах самовизначення клієнтів. Відповідно вона заснована на принципі заведення до мінімуму будь-якого примусу. У випадках, коли може виникнути необхідність вирішення проблеми однієї групи учасників за рахунок проблем іншої групи, використання примусу завжди повинно базуватися на ретельному розгляді інтересів протистоячих груп та на виборі принципів після того, як були вислухані обидві групи.
  • Соціальні працівники, соціальні педагоги повинні зводити до мінімуму доступ легального примусу у законодавстві своїх держав.
  • Соціально-педагогічна робота несумісна прямо або косвенно з підтримкою осіб, груп, політичних або власних структур, які тиснуть на своїх співвітчизників, що використовують тероризм, тортури та подібні жорстокі засоби.
У етичних стандартах соціально-педагогічної роботи виокремлено п’ять груп.

І. Стандарти етичної поведінки:
  1. Прагнення зрозуміти унікальність кожної людини і тих умов, котрі визначають поведінку людини та характер допомоги, яка їй надається.
  2. Затвердження професійних цінностей, удосконалення знань та навичок, не здійснення вчинків, які можуть ушкодити пристижу професії.
  3. Не переоцінювати свої особистісні та професійні можливості.
  4. Всебічно використовувати знання, уміння та методи наукового пізнання в вирішенні проблем, що постійно виникають.
  5. Використовувати свій професійний досвід при розробці основних напрямків політики та соціальних програм, які служать покращенню якості життя суспільства.
  6. Виявляти соціальні потреби, природу і характер особистих, групових, спільнотних, національних та міжнародних соціальних проблем та пояснювати їх.
  7. Ясно та чітко, у доступній формі пояснювати всі свої настанови або дії як у якості окремої людини, так і у якості представника професійної асоціації або організації.
ІІ. Взаємовідношення з клієнтами.
  1. Ставити на перше місце обов’язки по відношенню до своїх клієнтів, але у рамках поваги до етичних установок інших людей.
  2. Обстоювати права клієнтів на взаємодовіру, на таємницю та конфіденційність, на відповідальне використання інформації. Збір та передача інформації робиться тільки у рамках професійної діяльності, здійснюється в інтересах клієнта, якого попереджують про необхідність таких дій. Ніяка інформація не повідомляється без попередження і згоди клієнта, крім тих випадків, коли клієнт не може бути відповідальним за свої вчинки або коли це може бути небезпечним для інших людей.
  3. Цінити та поважати особистісні устремління, ініціативу та індивідуальні особливості клієнтів. У рамках соціального середовища клієнта професіонал допомагає клієнту бути відповідальним за свої дії; завжди може прийти на допомогу клієнту.
  4. Надавати допомогу клієнтам (окремій людині, групі, спільноті, суспільству) з метою досягнення ними самореалізації та максимального розвитку особистісних потенційних можливостей, ознак із дотриманням прав інших людей.
ІІІ. Взаємовідношення з організаціями:
  1. Працювати у тісному співтоваристві з тими організаціями, чия соціальна політика, методи та практика спрямовані на надання компетентної допомоги клієнтам.
  2. З повною відповідальністю відноситись до Уставних цілей та завдань організації; вносити вклад у розробку соціальної політики, методики та практики з метою досягнення найвищих стандартів своєї роботи.
  3. З повною відповідальністю відноситись до долі клієнта, вносити необхідні зміни у соціальну політику, методику та практику по каналах відповідних та вищестоячих організацій.
  4. Представляти професійний звіт клієнту та спільноті про ефективність своєї роботи у формі періодичного аналізу проблем, які виникають у клієнта, організацій, а також самоаналізу своєї діяльності.
  5. Не допускати протиріч у напрямку дій, процедури та практики з етичними принципами соціально-педагогічної роботи.
ІVВзаємовідношення з колегами:
  1. Відноситись з повагою до професійної підготовки та практичної діяльності своїх колег та інших спеціалістів, надаючи їм допомогу у досягненні соціально-педагогічної роботи.
  2. Відноситись з повагою до різних думок та практичних підходів колег та інших спеціалістів, висловлюючи з повною відповідальністю критичні зауваження у різні інстанції.
  3. Сприяти отриманню та розповсюдженості серед колег з професії та добровольців знань, навичок, ідей з метою взаємного вдосконалення та самозатвердження.
  4. Доводити до відома відповідних органів будь-які кривдження інтересів клієнтів або порушення норм етики.
  5. Захищати колег від несправедливого нападу.
V. Відношення до професії:
  1. Обстоювати цінності, знання та методологію професії; вносити вклад в їх популяризацію та удосконалення.
  2. Підвищувати професіоналізм соціально-педагогічної роботи, всебічно удосконалювати його.
  3. Захищати професію від несправедливої критики та робити все можливе, щоб укріпити віру в необхідності професії.
  4. Давати конструктивну критику професії, її теорії, методів та практики.
  5. Всіляк заохочувати розробку нових підходів та методів соціально-педагогічної роботи, необхідних для задоволення нових потреб, та тих, які вже є.
Соціальний педагог повинен:
  • не повчати, не наказувати, не заперечувати. Надихати та спонукати клієнта до дії, ініціативи, творчості, поважаючи гідність та унікальність особистості;
  • уміти слухати клієнта, виявляти витримку, розуміти проблему та ситуацію, увійти в його положення, виявляти делікатність, такт;
  • бути комунікативним, контактним, уміти “розговорити” клієнта, сумісно виокремити шляхи вирішення проблеми; уміти бути потрібним, цікавим для оточуючих;
  • бути посередником, зв’язуючим ланцюгом між клієнтом та його оточенням, не допускати приниження гідності клієнта формами благодійної допомоги, яка йому надається;
  • вміти бути неформальним у роботі з клієнтом, виконувати роль порадника, помічника в рішенні ним самим його проблем; будувати взаємовідношення на основі діалогу;
  • завжди виходити з позицій гуманізму та милосердя. Не засуджувати, не докоряти клієнту; попереджувати про можливість негуманної або дискримінаційної поведінки по відношенню до особистості або групи людей; захищати клієнта від фізичного або душевного дискомфорту, небезпеки та приниження;
  • блюсти високі моральні стандарти своєї поведінки, включаючи введення будь-кого в оману, непорядні дії;
  • уміти знаходити собі помічників у соціально-педагогічній роботі, підтримувати участь громадськості у розвитку соціальної політики;
  • вести роботу тільки у рамках своєї компетентності, нести особистісну відповідальність за якість своєї роботи; не піддаватися впливу та нажиму; інформувати клієнта про заходи, характер допомоги, яка йому надається;
  • не використовувати свої професійні відношення в особистих цілях, приймати участь у обмірковуванні та оцінках ситуацій тільки з професійною метою; поважати та не розкривати таємницю клієнта;
  • намагатися до постійного підвищення професійних знань, майстерності, рівня кваліфікації. Здійснювати свою практичну діяльність на професійних знаннях;
  • захищати та посилювати гідність та чистоту професії. Поважати довіру, коли у ході професійних взаємовідношень та взаємодії, дотримуватися делікатності та справедливість. Приймати заходи проти неетичної поведінки своїх колег.
     
     

Комментариев нет:

Отправить комментарий